Історія створення Конституції України

 16 липня 1990 р. – проголошено декларації про державний суверенітет України, після цього, 24 серпня 1991 р. було схвалено акт проголошення незалежності України.

 Після проголошення незалежності, в Україні почалися демократичні перетворення, відбувся поділ державної влади на 3 гілки: законодавчу, виконавчу й судову. В державі почала з’являтися багатопартійність, замість однієї комуністичної партії Радянського союзу.  

 Україна пройшла нелегкий шлях після проголошення незалежності:, економічна нестабільність, відсутність збалансований відносин між законодавчою й виконавчою владою та ін. І весь час, аж до 28 червня 1996 року, Україна жила за "старою” Конституцією, яка була прийнята ще в Радянській Україні. Саме цього дня, відбулася знаменна для України подія, було проголошено нову, яка остаточно проголосила Україну суверенною, незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою, визнала людину найвищою соціальною цінністю і утвердила народовладдя.

 Але підготовка і прийняття Конституції, це тривалий процес, він розпочався ще до проголошення незалежності:

 I етап. 24 жовтня 1990 р.  Верховна Рада України (надалі – ВРУ) прийняла постанову "Про Комісію по розробці нової Конституції Української РСР", цій комісії було доручено створити робочі групи по розробці окремих розділів.  Перед Президією Верховної Ради було поставлене завдання внести на розгляд сесії Верховної Ради в грудні 1990 р. Концепцію нової Конституції.

 1 листопада 1990 р. Тодішній Голова ВР наголосив:  "Основний Закон на конституційному рівні закріпить основні положення Декларації про державний суверенітет України, стане надійним фундаментом розбудови суверенної правової держави.”

  Для оперативного вирішення питань, пов'язаних із розробкою нової Конституції і підготовкою її загальної Концепції, на засіданні було створено і затверджено робочу групу. До її складу увійшли народні депутати, провідні вчені країни. Перед робочою групою було поставлено завдання відобразити в Концепції нової Конституції вузлові питання щодо майбутнього державного устрою республіки, її назви, політичної, економічної та виборчої систем, громадянства, правового становища людини, державної і національної символіки, адміністративно-територіального устрою тощо. Також було затверджено план роботи Конституційної комісії, в якому визначено строки підготовки Концепції нової Конституції, її розгляду в комісії, Президії Верховної Ради і на сесії Верховної Ради.

 4 грудня 1990 р. відбулося чергове засідання Конституційної комісії Верховної Ради, на якому було розглянуто проект Концепції нової Конституції України, розроблений робочою групою Конституційної комісії.

 Відповідно до Концепції Конституція мала грунтуватися на Декларації про державний суверенітет України, розвивати і конкретизувати її положення. Україна, зокрема, визначалася як суверенна держава, суть якої - становлення влади народу. Повновладдя народу мало здійснюватися на основі Конституції як безпосередньо, так і через депутатів, обраних до Верховної Ради України, а також через Ради місцевого самоврядування.

 Основним об'єктом конституційного регулювання і захисту Конституції визначалися людина, її права і свободи як найвища соціальна цінність. Так, передбачалося проголошення прав громадян, які раніше не закріплювались у нашій Конституції: право на недоторканність життя, право на свободу думок і переконань, право на одержання та поширення інформації, право на компенсацію матеріальної та моральної шкоди, завданої громадянину незаконними діями держави, державних органів і посадових осіб, право на матеріальну компенсацію в разі незаконного затримання, арешту, засудження, поміщення у психіатричний заклад, право громадян на свободу пересування та вибір місця проживання, право залишати країну та повертатися до неї тощо. Передбачалося також створити при Верховній Раді інститут парламентського уповноваженого з питань захисту прав людини. Всі ці новели відображено у новій Конституції України. Також в Концепцыъ йшлося про те, що Конституція покликана підтвердити волю і рішучість народу України забезпечити гідні людини умови життя, утвердити справедливе демократичне суспільство, вільну, суверенну, правову державу, відкриту для міжнародного співробітництва. В цілому Концепцією передбачалося створити міцну державу, де були б сильними законодавча, виконавча і судова влади, спрямовані на забезпечення і захист прав людини і громадянина.

 Наступне засідання Конституційної комісії відбулось у лютому 1991 р., на якому обговорювався проект Концепції нової Конституції з урахуванням зауважень і пропозицій, що були висловлені в порядку попереднього ознайомлення депутатами, вченими-юристами та іншими фахівцями. На ньому Кравчук заявив, що політична ситуація в СРСР дуже складна, і стримує прийняття нової Конституції.

З метою широкої і всебічної апробації розробленого проекту Концепції нової Конституції Президія Верховної Ради Української РСР прийняла постанову від 18 березня 1991 р. "Про проведення республіканської конференції на тему "Концепція і принципи нової Конституції Української РСР". Конференція відбулася 18 - 20 квітня 1991 р.

22 травня 1991 р. Верховна Рада розглянула Концепцію нової Конституції України і доручила Комісії по розробці нової Конституції доопрацювати її і урахуванням обговорення і винести її на схвалення Верховної Ради, яке відбулося 19 червня 1991 р.

Структуру проекту Конституції України складалася з преамбули і дев'яти розділів і наступними назвами: розділ перший "Засади конституційного ладу", розділ другий "Права людини і громадянина", розділ третій "Громадянське суспільство і держава", розділ четвертий "Територіальний устрій", розділ п'ятий "Державний лад", розділ шостий "Кримська Автономна Радянська Соціалістична Республіка", розділ сьомий "Національна безпека", розділ восьмий "Охорона Конституції", розділ дев'ятий "Порядок змін і доповнень Конституції і конституційних законів".

Відповідно до схваленої Концепції, 1 липня 1992 р Верховною Радою України був розглянутий проект нової Конституції нашої держави. Було прийняте рішення винести його на всенародне обговорення. За декілька місяців до комісії надійшло майже п’ятдесят тисяч зауважень і пропозицій.

8 жовтня 1993 року Верховна Рада прийняла постанову, відповідно до якої проект нової Конституції мав бути доопрацьований за результатами всенародного обговорення та обговорення у Верховній Раді. Остаточний варіант проекту нової Конституції України, доопрацьований Конституційною комісією, був датований 26 жовтня 1993 р. Таким чином, саме в цей день практично завершився перший етан конституційного процесу в Україні.

Після нього конституційний процес загальмувався, якщо не сказати зупинився на деякий час. Далася взнаки політична ситуація, що склалася на той час у нашій державі. Загострилися відносини між законодавчою і виконавчою владами. Розпочалася підготовка дострокових виборів до Верховної Ради і виборів Президента. Як відомо, вибори до Верховної Ради відбулися у березні, а вибори Президента - у червні 1994 р. Були й інші причини зупинки конституційного процесу.

II етап. Конституційний процес в Україні вступив у свій другий етап 20 вересня 1994 р., коли Верховна Рада своєю постановою визначила чисельний склад (у кількості 40 осіб) Комісії з опрацювання проекту нової Конституції України. Очолили комісію на правах співголів Голова Верховної Ради України О. Мороз і Президент України Л. Кучма. До складу комісії Верховна Рада і Президент делегували по 15 членів: Верховна Рада Автономної Республіки Крим - 1; судові установи і Генеральна прокуратура - 7. Слід зазначити, що члени Конституційної комісії від Верховної Ради визначалися депутатськими групами (фракціями) за пропорційним принципом. Таким чином, склад Конституційної комісії складався з різних гілок державної влади. Верховна Рада 10 листопада 1994 р. затвердила повний склад Конституційної комісії, яким і був підготовлений проект нової Конституції Україниє

 8 червня 1995 р. - було розроблено і укладено Конституційний Договір між Верховною Радою України та Президентом України "Про основні засади організації та функціонування державної влади і місцевого самоврядування на період до прийняття нової Конституції України".

У той же час необхідно було продовжувати роботу над проектом нової Конституції. Україна залишилася єдиною із держав колишньою Союзу РСР, в якій не була прийнята Конституція, як головний юридичний атрибут її державності.

З метою прискорення процесу доопрацювання наявних матеріалів, вивчення і узагальнення підготовлених альтернативних проектів нової Конституції, розпорядженням Співголів Конституційної комісії - Президента України і Голови Верховної Ради України від 19 червня 1995 р. було створено робочу групу Конституційної комісії.

В результаті опрацювання матеріалів, які були передані до цієї групи, було підготовлено проект Конституції України. 11 березня 1996 р він був схвалений Конституційною комісією, а 20 березня внесений на розгляд до Верховної Ради. Практично відбувся публічний акт передачі розробленого і схваленого проекту нової Конституції у Верховну Раду разом із зауваженнями і доповненнями членів Конституційної комісії для подальшої роботи над ним. Після розгляду цих матеріалів і з метою подальшого доопрацювання проекту Конституції. Постановою Верховної Ради України від 5 травня 1996 р була створена Тимчасова спеціальна комісія.

 Проект нової Конституції, був ще раз доопрацьований і винесений на розгляд Верховної Ради 28 червня 1996 р. нова Конституція України голосами 315 народних депутатів була прийнята. Голосування проходило окремо, над кожною зі статтей, та за всю Конституцію, голосування тривало цілу ніч, цю ніч з 27 на 28 червня, назвали – "Конституційна ніч”.

Прийняття Основного Закону нашої держави - це визначна подія в її історії, у житті її народу. Завершився тривалий і надзвичайно складний конституційний процес, і розпочався якісно новий етан у розвитку суспільства і держави.

 28 червня, 2012 року, буде відзначатися вже 16 річниця прийняття Конституції України.

Указ 

Президента України

Про відзначення 16-ї річниці Конституції України

З метою належного відзначення у 2012 році 16-ї річниці Конституції України постановляю:

1. Кабінету Міністрів України:

1) забезпечити розроблення та виконання заходів щодо відзначення 16-ї річниці Конституції України, передбачивши, зокрема:

проведення у містах Києві та Севастополі, обласних центрах, інших населених пунктах урочистих заходів за участю представників органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, народних депутатів України, діячів науки, культури та громадськості;

покладення квітів до пам'ятників та пам'ятних знаків видатним діячам українського державотворення;

організацію тематичних наукових конференцій та круглих столів, інших науково-просвітницьких заходів, виставок фото- та архівних документів;

проведення в закладах культури, військових частинах, закладах для дітей та молоді тематичних заходів, спрямованих на виховання поваги до Конституції України, формування правової культури, отримання знань про конституційні права, свободи та обов'язки, історію вітчизняного конституційного права;

організацію культурно-мистецьких заходів, присвячених Дню Конституції України;

2) вирішити в установленому порядку питання щодо фінансування заходів із відзначення 16-ї річниці Конституції України.

2. Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям розробити, затвердити та забезпечити виконання регіональних заходів щодо підготовки та відзначення 16-ї річниці Конституції України.

3. Міністерству закордонних справ України забезпечити проведення закордонними дипломатичними установами України заходів з нагоди 16-ї річниці Конституції України із залученням до участі в них представників української громадськості за кордоном.

4. Державному комітету телебачення і радіомовлення України забезпечити широке висвітлення заходів щодо підготовки та відзначення 16-ї річниці Конституції України.

5. Цей Указ набирає чинності з дня його опублікування.

Президент України                                                                                               В.ЯНУКОВИЧ

     м. Київ 

5 квітня 2012 року 

   № 242/2012